В перший день війни у мене був шок та розпач. Це велике горе. Перші місяці не працювали аптеки, а мені потрібні були гормони. Довелось шукати в інших областях. Не було води й газу, але я виживала в таких умовах. З  сусідами ми об’єднались. Мені приносили воду на третій поверх. За декілька місяців все знову почало працювати. 

Снаряди прилітають в будинки. Коли у мене вилетіли вікна, я їх забила плівкою. Потім найняла людину, яка мені вставила вікна. Зараз я думаю тільки про закінчення війни. Дуже чекаю, що настане мир.