Я почула літаки. Не відразу зрозуміла, що це. Чоловік мені сказав, що почалась війна. Паніки у мене не було, але я розуміла, що залишатись на п’ятому поверсі небезпечно. Ми з чоловіком перейшли жити до подруги в приватний будинок. Прильоти снарядів були у будівлю, де я працювала, по житлових будинках. Опаленні та світла у селі не було. Добре, що ми мали змогу опалювати будинок дровами. 

Війна змінила все моє життя. Раніше у мене була робота, власне господарство. Зараз у мене нічого немає. Я більше ціную родину. Ми підтримуємо один одного. 

Я з родиною виїхала до Запоріжжя. Наважитись на цей крок було страшно. Після прильоту у сусідній будинок всі сумніви зникли. Зараз я думаю лише про те, що всім нам дані ці випробування, аби ми були добрішими. У майбутнє я не заглядаю. Хотілось би дати гарне життя своїй доньці.