Пів року я прожила на лінії фронту. Колони російських військ стояли у сусідніх селах. Окупація була дуже страшною. Я з онуками сиділа у підвалах. Важко було вивезти родину доньки у безпечне місце, але я з чоловіком це змогла. Вірила, що все закінчиться, тому сиділа без світла та води. 

У підвалі, де я жила, було багато людей. Одного дня ми почули, що росіяни тікають. Я зрозуміла, що йдуть наші ЗСУ.

Обстріли не припинялись, тому все ж таки довелось виїхати. Я швидко зібрала сумки. Мене з чоловіком вивезли сусіди. Я їм дуже вдячна. 

Зараз чекаю тільки миру. Дуже хочу, аби моє село відбудували. Багато людей хочуть повернутись та займатись сільським господарством.