Війна прийшла раптово, ніби все звалилось за один день. Ніхто не вірив, що Росія насправді нападе. Ми всі думали, що це просто напруга, що все обійдеться. Але вранці все змінилося - почали гриміти вибухи, і стало по-справжньому страшно. Поступово в місті почали відключати світло, води майже не було. Магазини один за одним закривалися, купити ліки ставало неможливо - аптеки були або порожніми, або зовсім не працювали. Мене рятувала консервація. Сусіди їхали поспіхом, не прощаючись. А я залишилася. Мені здавалося, що все швидко закінчиться, що це не може тривати довго. Усе всередині сподівалося на швидке затишшя. Але ставало тільки гірше. Обстріли посилювалися. Снаряди все частіше падали поруч. Війна мене шокувала. Тепер доводиться часто ховатись у підвалі. Сподіваюсь, що виживу та дочекаюсь миру.