Ми перебували в будинку моєї сестри, коли нас розбили. Снаряд влучив просто в будинок, коли там перебувало п’ятеро осіб: моя сестра, її дочка, невістка, 10-місячна онучка і я. Це було 23 січня 2015 року.
Пам’ятаю, як у нас почалася війна. 10 липня [2014 року] заїхали танки, БТРи. Раніше пролетів вертоліт. Я весь час перебувала в селищі, нікуди не виїжджала. Ніхто не розумів, що відбувається. Просто снаряди над головами літали, небо сяяло, і «Гради» були, і все, що хочеш. Через війну я отримала блокаду серця, інфаркт і плюс гіпертонію. У сестри те ж саме, ми з нею близнята.
У мене весь будинок і все навколо розбите. Сказали, що треба повністю робити демонтаж, будинок відновленню не підлягає.
Коли нас розбили, ми два місяці без світла сиділи. Газу досі немає. Вода залежить від електрики, тому й води не було. У селі є кілька колонок, ми звідти в молочних баках воду возили.
Слава Богу, поки не стріляють. А так кошмар був, тут же недалеко, лише сім кілометрів до лінії розмежування.
.png "Імена")
