Ми перебували в будинку моєї сестри, коли нас розбили. Снаряд влучив просто в будинок, коли там перебувало п’ятеро осіб: моя сестра, її дочка, невістка, 10-місячна онучка і я. Це було 23 січня 2015 року.

Пам’ятаю, як у нас почалася війна. 10 липня [2014 року] заїхали танки, БТРи. Раніше пролетів вертоліт. Я весь час перебувала в селищі, нікуди не виїжджала. Ніхто не розумів, що відбувається. Просто снаряди над головами літали, небо сяяло, і «Гради» були, і все, що хочеш. Через війну я отримала блокаду серця, інфаркт і плюс гіпертонію. У сестри те ж саме, ми з нею близнята.

У мене весь будинок і все навколо розбите. Сказали, що треба повністю робити демонтаж, будинок відновленню не підлягає.

Снаряди над головами літали. Небо сяяло

Коли нас розбили, ми два місяці без світла сиділи. Газу досі немає. Вода залежить від електрики, тому й води не було. У селі є кілька колонок, ми звідти в молочних баках воду возили.

Слава Богу, поки не стріляють. А так кошмар був, тут же недалеко, лише сім кілометрів до лінії розмежування.