Російська армія знищила моє рідне місто. Понівечені або повністю зруйновані будинки, постійні звуки вибухів та обстріли, без газу, води та перебоями світла - у таких умовах мені доводилось виживати. Було дуже гучно і страшно.

Під час одного з обстрілів я вибігла й побачила кров. Я зібрала речі і виїхала до Запоріжжя.

Додому навідувалась. Кожного разу пошкоджених будинків ставало все більше. У Запоріжжі також небезпечно. Снаряди літали у мене над головою. Коли виходжу на вулицю, постійно боюсь. Сподіваюсь, що я скоро поїду додому. Всім нам потрібен мир.