Війна забрала у нас будинок, роботу, школу у дітей та спокійне дитинство.

У перший день, коли ми дізналися про початок війни, були в шоці. Ми не вірили, що це можливо. Лише вибухи та купа військової техніки на вулиці змусили усвідомити реальність.

Дітям повідомили зранку, що до школи не йдемо, бо почалося вторгнення. Вони були засмучені та шоковані.

Найстрашнішим днем став момент, коли снаряд влучив недалеко від нашого будинку. Після цього почалися проблеми з базовими ресурсами: продукти в магазинах розібрали, ліків в аптеках майже не було, а після влучання в газову трубу пропали газ, світло та вода.

Ми спілкувалися з психологом, щоб допомогти дітям впоратися зі стресом і страхом, який вони переживали.