33-річного Вадима російські військові вбили 12 березні 2022 року в селі Андріївка на Київщині. Тіло Вадима знайшли у погребі на власному подвірʼї. Того ж дня окупанти вбили ще двох чоловіків у Андріївці – Руслана та кума Вадима, Віталія.

Скільки він доброго міг зробити, скільки чудового міг би навчити свою дитину…

Вадим був родом із Андріївки. Працював водієм автобуса на маршруті «Київ – Андріївка». Любив свою роботу і відпочинок із сімʼєю. У вільний час рибалив. Коли почалося російське повномасштабне вторгнення, вирішив залишатися в селі, аби глядіти господарство.

«Він був справжнім чоловіком – хоробрий, цілеспрямований, впертий. Люблячий батько і найкращий чоловік. Наш синочок схожий на татка, як дві краплі води», – сказала дружина Вадима, Альона.

«У школі Вадим був спокійним, сидів, зазвичай, на останніх партах. Вчився добре. Коли через багато років після випуску я зустріла його на зупинці біля маршрутки, то спочатку й не впізнала. А він упізнав, підійшов, привітався, запитав, як справи. Із Вадимом завжди було цікаво їхати, він був широко обізнаний в багатьох питаннях, завжди з любов'ю розповідав про свою родину, однокласників, односельців… Справжній трудівник!», – пригадала шкільна вчителька загиблого, Лариса Мала.

«Він був дуже хорошим і щирим. Несправедливо, коли таких людей позбавляють життя. Скільки він доброго міг зробити, скільки чудового міг би навчити свою дитину», – додала Марина, яка знала Вадима.

У Вадима залишилися батьки, дружина, син, сестра, теща і тесть.

Історія з instagram каналу Victims of russia.