У березні обстріли почалися вранці, о четвертій годині. Багато людей я поховала у місті. Ховали не в гробах, а в пакетах. Скільки людей залишилося під завалами - невідомо. Молодша донька, якій тоді було 7 років, почала заїкатися. Молодша донька, якій тоді було 7 років, почала заїкатися. 

Я залишилась без роботи й була змушена виїхати до Дніпра. Евакуюватись одразу не вдалося. Цілу ніч чекали, поки стихнуть обстріли в Бахмуті. Було страшно, коли літала авіація. Але врешті вдалося виїхати, і водій швидко довіз нас до Дніпра. Згодом ми переїхали до Київської області.

Моє життя сильно змінилося: постійний стрес, тривога, звернення до лікарів.

Водночас залишалося відчуття відірваності від дому.  Я дуже хочу повернутись у свій будинок, який планую відновити.