Війну я зустріла у Харкові. Обстріли були дуже сильними. Мені було страшно за дитину. Деякий час я з чоловіком вагалась: чи виїжджати, чи залишатись. Все ж таки я виїхала з донькою за кордон. Дорога була довгою. Я боялась, що ми потрапимо під обстріл. На щастя, все пройшло спокійно. Згодом ми повернулись додому, аби донька зростала з батьком.
Найбільше мене шокувала власне війна.
У сучасному світі бомби прилітають у житлові будинки. Сподіваюсь, що цей жах скоро закінчиться.
