Я з Гуляйпільського району, село Гуляйпільське. Зараз в Запоріжжі.

Перший день у нас був як завжди, так що ми ще не розуміли. У нас вже на початку березня почалися бойові дії.

Була недостача води, пропало світло і пропала вода відразу, їжа ще була.

Шокували вибухи, яких я раніше ніколи не бачив.

Ми покинули житло, втратили роботу. Все, що було, - все втратили.

У нас господарство було, до останнього не хотілося все покидати. Ну а потім вже прийшлося. Прийшлося вивозити свою сім’ю. Прийшлося рятувати життя і виїжджати. Ми їхали своїм транспортом.

Зараз ми у Запоріжжі. Роботи так і не знайшов, зараз не працюю.

Навідуюсь час від часу в село. Ніяких здвигів немає: все, як було, так і залишилося. Так що навіть не знаю коли все це закінчиться.