Я мешканець Миколаївської області. Мені 41 рік, працюю на підприємстві. Для мене війна почалася несподівано. Зранку дізнався про війну – і життя змінилося кардинально. Бачив на власні очі і обстріли, і загибель людей. Громада наша була деякий час у зоні бойових дій. Було багато обстрілів, багато будинків зруйнованих. Ми працювали, активно займалися обороною міста, особливо в перші місяці. Зараз тримаємося. Працюємо, робимо все можливе для нашої перемоги. 

Моя сім’я виїжджала на деякий час, і батьки теж, тому що зі здоров’ям проблеми, а тут не було нормальних умов, були перебої зі світлом. 

Найбільше шокували масовані касетні обстріли житлових секторів. Тяжко переживати, коли розлітаються осколки, гинуть люди.

Приємно вражає мене відвага і наполегливість наших військових. Ми спілкуємося з ними часто, допомагаємо, бо те, що вони роблять щодня – це подвиг. Приємно, що волонтери активно працюють, допомагають. Деякі люди останнє віддавали, щоб допомогти військовим. 

Я хочу, щоб усе повернулося до мирного життя. Щоб країна процвітала. Щоб була стабільність, люди були щасливі.