Коли почалася війна, ми були вдома й навіть нічого не підозрювали. Напередодні в школі, де навчається донька, сповістили, щоб принесли тривожні наплічники для дітей з усім необхідним. Але  ранок 24 лютого вже сколихнув всю країну.   

Труднощів одразу виникло багато: скорочення на роботі, дистанційне навчання, різке підвищення цін. Найбільше шокувало, що окупанти забирають життя невинних українців, наших дітей, захисників. Вони гатять по наших містах і селах, руйнують усе на своєму шляху.

Зворушило, що українці сильні духом і швидко згуртувалися заради однієї мети - перемогти ворогів. І ми обов'язково переможемо, будемо жити щасливо.

Добре, що робота є - працюю листоношею, як і до війни. Поки що  роботу змінювати не планую. Про перший день війни нам нагадує шкільний рюкзак, з яким донька так і не пішла до школи.