Історії, які ви нам довірили
Мені війна так набридла, що не можу підібрати слів. У мене було четверо дітей, син загинув у шахті п'ять років тому. Я сама їх виховувала, чоловік помер, коли йому не було і 40 років. Старша дочка в той час закінчувала школу, а меншому було два роки. Я працювала, тримала корову, мені допомагали діти.
До війни було відмінне життя. Було важко, але ми жили спокійно. Я знала, що нас чекає завтра, що діти будуть вчитися.
Страшно згадувати, як почалася війна. Я була вдома з онуком, а через наш двір летіли снаряди. Це відбувалося на моїх очах, було моторошно. Від нас дуже близько знаходиться Горлівка, по прямій їхати хвилин 30. Під час військових дій було дуже страшно.
Зараз, на щастя, тихо, але раніше було таке, що ми всю ніч не лягали. Йшов обстріл, а я у весь голос читала молитви. Іноді бігала ховатися до сусідів.
Отримувала гуманітарну допомогу від Фонду Ріната Ахметова. Вона була дуже хорошою підтримкою для мене. Крім Фонду мені не допомагав ніхто.
Хочеться забути останні сім років. Всі страхи і побоювання. Мрію, щоб закінчилася війна, щоб ми жили в мирі.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
