Мені 60 років, я пенсіонер з міста Краматорськ. 24 лютого був страшний день, якийсь був жах. Шокувало все. Ми виїжджали за місто в село до рідних, а потім повернулися додому.
Світло, газ, ліки – з усім нестача була. А з їжею і водою - більш-менш, перші пів року тільки було важко.
З психологічними проблемами кожного дня стикаємося. Поки я працював, легше було: коли з людьми, то мені легше. А коли вийшов на пенсію, то важко взагалі стало.
На всіх це по-різному вплинуло. Дочка, скажімо, ще більш-менш, а сину довелося розлучитися з дружиною через це.
Не знаю, коли це все закінчиться. Позитивних перспектив не бачу поки що.
