Про війну мені повідомили рідні, потім я почула літаки. Мені було страшно - це був жах. Запоріжжя почали обстрілювати. Я втратила роботу, грошей на продукти не вистачало. Найбільше мене шокували прильоти ракет. Щоночі я рахувала, скільки їх летить. Бувало, що пролітало до шістнадцяти штук.

Кожного разу я вставала та збирала речі. 

Зараз я живу в Одеській області. Приїхала сюди, бо тут доступне житло. Отримую гуманітарну допомогу. Багато моїх рідних виїхали за кордон. Кожен виживає, як може. Я хочу бачити мирне майбутнє - це головне для всіх українців.