Ірина Курдельчук, 11 клас
Опорний заклад «Колківський ліцей» Колківської селищної ради Волинської області
Вчитель, що надихнув на написання есе: Шлай Лариса Василівна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Війна – варварство,
коли нападають на мирного сусіда,
але це освячений борг, 
коли захищають Батьківщину.
Гі Де Мопассан 

Війна – це одне з найжахливіших випробувань життя. Війна – це нескінченні вибухи, постріли, крики і плач невинних дітей, нестерпна біль жінки, що втратила чоловіка на своїй землі, вічні благання матері воскресити сина. Війна – це вчорашня розмова з рідною людиною, яка виявилась останньою…

Українці є народом, що за всю історію свого існування найбільше потерпав від жахливих катувань і знущань; народом, який завжди мав боротися за право на життя як незалежної нації.

З давніх-давен ці люди були під владою різних країн і їх правителів, які різними способами знецінювали українське слово, обмежуючи будь-який розвиток суспільства, і проводили масові репресії. Влада всяко підлаштовувала українців під себе, використовуючи різні заборони та нав’язуючи думку про те, що такого самостійного народу, як українці, існувати не може. Насправді ж вони розуміли, що, маючи і розвиваючи свою мову і культуру, Україна могла б бути самостійною державою. Така перспектива ворогам не подобалась, адже «людьми, котрі розучилися читати, а отже, й думати, керувати легше». 

На територіях перебування українців поширеним є таке поняття як вільна духом людина. Це славні козаки.

Вони є символом мужності та нескореності. Саме завдяки цим воїнам була утворена Запорізька Січ, яка вважається колискою українського козацтва. Відважні люди боронили свій народ від ворожих переслідувань і робили все, щоб створити власну державу. Це сталось, коли на чолі козаків став мужній гетьман Богдан Хмельницький. 

Нова хвиля боротьби за контроль над Україною почалась після падіння гетьманату. Ще до Другої світової війни, українці пережили два страшні періоди. Штучно створені голодомори назавжди залишили глибокий слід в нашій історії. Вони були прямим виявом геноциду проти українців. Більшовики грабували села, відбирали їжу, худобу, городину, залишаючи людей ні з чим. Ні благання, ні ріки сліз аби залишили бодай скибку хліба для дитяти, не діяли на безсоромних.

Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани…

Людина тримається на землі своїм минулим. Не знаючи історії свого народу, вона ніколи не зрозуміє, ким є на цьому світі, завдяки кому живе на цій землі і має Батьківщину. Історія України є циклічною, вона повторюється через роки. Після проголошення незалежності пройшло вже тридцять три роки, а на вулицях наших міст відбувається те саме, що й понад сто років тому. Ріки крові проливаються щодня, адже щоднини Україна втрачає своїх синів. Кожен з нас має можливість жити, бо є ті люди, які захищають нас ціною власного щастя. Я впевнена, що народ, що не стає грудьми за своїх героїв, стане на коліна перед ворогом.

Ми повинні робити все можливе для наших воїнів, щоб наблизити перемогу над супостатом.

Ми не повинні допускати, щоб донька востаннє говорила ніжні слова прощання батьку, що лежить в труні, а син розказував, що було сьогодні в школі, могилі; щоб діти жили без можливості пригорнутись до рідного і сказати: «Я тебе люблю, татку!» Гинуть не тільки військові ,але і мирне населення.

Все відбувається раптово, коли нічого не підозрюючи, хтось займався повсякденними справами, хтось відпочивав, а хтось веселився на майданчику з друзями, аж раптом - вибух... страх… безпомічність… останні думки… останній подих.

Ніякими словами неможливо передати ту біль, з якою просто вчаться жити, тому що час, насправді, не лікує. Тисячі безжально замордованих, тисячі поранених і ще більше вбитих. І живучи з вічною зимою на серці, українці не дають ворогу здолати себе. Вони доводять, що не здаються без бою. Живуть з вірою, що всі винні будуть покарані.

Ця війна йде за свій шлях. Ми самі обираємо дорогу, по якій будемо рухатись. Це шлях боротьби за майбутнє нащадків, традиції предків, цінності та мрії теперішнього, справедливість та повагу в майбутньому…

Правда на нашому боці! Перемога буде за нами!