Після початку війни все змінилось. Росіяни окупували селище, мені стало дуже страшно. Танки ворога заїжджали постійно. Росіяни всіх перевіряли. Я злякалась і вирішила виїжджати. З чоловіком зібрали дітей та поїхали. Зупинились у Запоріжжі. Тут потрапили під обстріл. Прилетів снаряд, я з дітьми ледь встигла відбігти від вікон, коли полетіло скло. Діти були налякані, боялись спати в квартирі. Декілька місяців ми ночували в укритті.

Аби дітей відволікти, я їх воджу на гуртки. Там вони спілкуються та розвантажуються. Після перемоги я мрію побачити своїх рідних.