Нікополь постійно перебуває під обстрілами російської армії. З першим днів я живу в страху. Намагаюсь звикнути, але не виходить. Не розумію, що робити далі. Дуже не хочу залишати рідну домівку. Щодня руйнуються будинки, люди потрапляють під обстріли. У місті багато поранених. 

Мене рятує допомога різних фондів. Дуже важко зараз виживати. Я чекаю тільки миру. Багато знайомих виїхало. Війна всіх розлучила. Сподіваюсь, дуже скоро моя родина буде в безпеці.