З першого дня війни у нас не стало ні світла, ні газу, ні води. Їли одні макарони сухі. Жити хотілося, і все. Ми не виїжджали нікуди. Рідні залишились в «ЛНР». До стресів ми вже звикли. Про майбутнє зараз нічого не можу сказати.