У Старій Котельні культура стала головним доказом того, що війна не знищила українське коріння. Надія Люлько, багаторічна очільниця Будинку культури, разом із жіночим гуртом «Котеляночка» зберігає давні пісні, обряди та пам’ять поколінь. Попри холодні зали, втому й тривоги, вони продовжують співати, плести сітки, збирати громаду й підтримувати фронт.

Їхня робота — це не лише творчість, а й опір: демонстрація того, що село живе, культурна спадщина не зникає, а українська пісня звучить навіть тоді, коли країну розриває війна. Онлайн-записи "Котеляночки" розходяться далеко за межі села — їх дивляться й підтримують у США, Італії, Німеччині та інших країнах. Завдяки таким людям світ бачить: жива культура — жива й Україна.