Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Микола Біба

«Найстрашніший момент був, коли над головою летіли «Гради»

переглядів: 464

Я працюю і навчаюсь у Покровську, але часто приїжджаю до батьків. Через війну моє життя кардинально не змінилося. Першого дня, коли почали стріляти і полетіли «Гради», я тільки закінчив школу, готувався до іспитів і мені потрібно було проходити незалежне тестування. Я складав іспити дистанційно, бо до школи не можна було йти, потім вступив до Покровська і переїхав до гуртожитку.

Від обстрілу наше село особливо не постраждало. Єдине – неподалік лікарні впав снаряд і там вилетіли вікна. Наразі немає таких обстрілів, як раніше, коли постійно стріляли, весь час були якісь вибухи, шум.

Була така ситуація, коли я йшов до бабусі, ми їй допомагали. І в цей час почали стріляти "Гради". Вони летіли над головою. Це був найстрашніший момент за ці роки. Були випадки, коли дуже стріляли, і ми сиділи в підвалі.

Найстрашніший момент був, коли над головою летіли «Гради

Людям сильно допомагала гуманітарна допомога від благодійних організацій: фінансова, або продуктова, або одяг.

Неподалік нас є баптистська церква, і вона взяла під опіку 15 або 20 сімей, у яких є діти. Вони дуже допомагають дітям та продуктами, і матеріально, щовихідні влаштовують для батьків зборів.

Особливої ​​мрії у мене зараз нема, я живу одним днем.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Галицинівка 2014 Текст Історії мирних молодь переїзд обстріли безпека та життєзабезпечення освіта
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій