Милашевська Вікторія, учениця 8 класу

Вчитель, що надихнув на написання есе - Горна Оксана Володимирівна

   "Чому бути українкою - це моя суперсила"

Українка! Це про мене! Це я! Сильна та незламна українка! Це також я…
Звідки моя сила? Звідки запальний вогонь, що живе та палає в моєму серці? Звідки моя незламність, що несе життя, любов, тепло та світло? Звідки ненависть до тих, хто руйнує моє майбутнє? Я пишаюся своєю українською приналежністю, незламністю духу моєї нації, історією та культурою свого народу, найкращою мовою у світі. Моя українська ідентичність – це не просто марка, яка вирізняє мене серед інших.

Вона є запальною мелодією, що співає в моєму серці та розсіюється навколо, немов сонячне проміння в літній день. Вона наповнює мене гордістю й надією… Немов квітка, я пробиваюся через темряву до світлого майбутнього, підкорюючи навколишній холод і поширюючи свою красу.

Я світитиму, я житиму, не здамся, не зламаюсь, бо не маю права підвести народ, що віками виборював для мене волю, пережив найскладніші випробування в історії, але завжди ставав на ноги. Мій народ - це глибоке коріння, яке надає мені стійкості й віри в себе, живить мене глибокою мудрістю, вічною інтелігентністю. Мій  народ - це дерево, яке виросло на вітрах, але залишилося непохитним. Саме воно надихає мене бути сильною та відважною, саме воно переконує мене, що я зможу змінити світ на краще.

Вольова тa непохитна, рішуча та стійка завдяки тобі, мій могутній народе! Моя суперсила - це твій щедрий дарунок.

Моя суперсила в готовності бути активною громадянкою, яка бореться за права, свободу та гідність українців. Я спілкуюся українською мовою, вивчаю культуру та традиції мого народу, буру участь у громадських акціях і волонтерських ініціативах.

Моя суперсила – це моя незламна віра в майбутнє України. Про це я гордо заявляю всьому світові.

Як течія ріки, що штовхає будь-які перешкоди, я готова плисти вперед, долаючи труднощі, які випали на долю моєї країни. І, якщо поруч є інші, подібні мені, ми об’єднаємося в єдиний потік, який понесе мою Україну до нових вершин, до кращого майбутнього, до мирного та щасливого життя. Моя суперсила – це яскрава зірка на небі, що освітлює мій шлях і вказує напрямок, яким я крокую вперед. Вона дарує внутрішній спокій та рівновагу.

Моя суперсила – це ненависть до ворогів. Вона дарує мені сміливість боротися за свої переконання, вона підсилює мою віру в себе, у свій народ.

Я пишаюся тим, хто я є, і щиро вірю: моє сонце яскраво світитиме для українського народу, а його промінчики, відігріють, відбудують найкращу у світі Україну!

Саме тут, на моїй землі, зростатимуть щасливі діти, які не знатимуть війни. Сильні, незалежні, незламні українці продовжуватимуть свій рід на землях, що подаровані нам Богом.

Україна була, є та буде вчора, сьогодні й завтра. Не зламати, не подолати, не знищити нас, бо кожне українське серце – це суперсила, що нищить будь-яке зло на своєму шляху!