Наше село розташоване біля міста Маріуполя. Воно прийняло дуже багато евакуйованих людей і саме тоді ми побачили всі жахіття, які принесла ця війна. На жаль, всі дитячі заняття та секції тепер стерті з лиця землі. Для дітей не залишилося нічого.

Найбільш важким та шокуючим було бачити трупи на вулицях. Зруйновані багатоповерхівки.

Нашого тата забрали російські війська. Діти дуже важко це пережили. Потім під час евакуації його не випустили, а нам видали заборону на в'їзд до росії на 50 років. Тому ми тепер живемо без нього. Діти дуже сумують.