Я з чоловіком жила в Оріхові. Чоловік має інвалідність. Нам було дуже тяжко, коли почались обстріли. У місті не працювало нічого. Ми сиділи без води, світла й газу. Будинок трусило щодня. Ми ховались у погребі. Не могли зрозуміти, що робити. Багато людей у місті загинуло, руйнування були на кожному кроці. 

Магазини були закриті. Я ходила до центру за гуманітарною допомогою. Дорога завжди була небезпечною.

Ми виїхали до Черкаської області. Наш будинок згорів. Дуже хочемо додому та чекаємо миру.