Я була вдома, вранці збиралась на роботу. Важко кожного разу взнавати про загибель великої кількості людей. Руйнуються мої рідні і улюблені міста і селища...
Носила велику кількість технічної води для господарських потреб. Досі ношу питну воду... Для старенької мами замовляла технічну воду за гроші... Живу разом з чоловіком. Довелось евакуювати маму.
Допомога і небайдужість великої кількості людей зворушує і вселяє віру у майбутнє ( волонтери, благодійні організації...) Робота поки що є, але якщо війна продовжиться ще довго, можу її втратити.
Про війну нагадують речі, які довелось принести додому для роботи на дистанції. Баклажки та каністри з технічною водою по всій квартирі. Запаси консерв на кухні і газова туристична горєлка на випадок вимкнення світла + велика кількість ліхтариків у шафі.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.