9 березня 2022 року російські військові вбили 12-річного Владислава Магдика. Хлопець разом із батьками та сестрою намагався евакуюватись із села Гаврилівка Київської області. Сім’я їхала забрати родичів з села Раківка, як раптом окупанти почали обстрілювати їхній автомобіль.
«Російський військовий стріляв у нашу машину, куля пробила мене наскрізь, але через те, що Влад сидів поряд, вона поцілила ще в нього, він помер відразу», – рік потому поділилась спогадами сестра Владислава, Анна.
Хлопець народився та ріс в селі Гаврилівка. Навчався в Бучанській спеціалізованій загальноосвітній школі №5. Захоплювався комп’ютерами і хотів стати програмістом, ходив на спеціалізовані курси з цієї дисципліни. Займався воркаутом та любив мотоцикли.
«Пам’ятаю, як він любив готувати страви з картоплі. Спочатку йому готували, а потім він навчився це робити і у нас вдома раз в тиждень точно була або смажена картопля, або картопля-фрі, або картопля по-селянськи, також умів робити деруни. І в нього насправді це смачно виходило», – розповіла Анна.
Владислав мав багато друзів, щасливе життя зі своєю родиною, гарні стосунки з сестрою. У дівчини багато фото, де вони разом. На них Владислав усміхається.
«Спільних історій було багато, але у нас була особлива традиція з ним, яка продовжувалася навіть під час окупації. Ми раз у тиждень щось купували смачненьке та робили вечір фільмів і разом сміялися, сумували, лякалися. Це було весело. Також в дитинстві я збирала колекцію ляльок та робила їм будиночки. А Влад постійно збирав гроші та купував мені ляльки, хоча я його навіть не просила цього робити. Він був дуже щедрим та чуйним хлопцем. Коли бачив людей, які просять про допомогу, йому ставало сумно і він давав їм гроші. А ще він завжди запрошував друзів додому, вони разом гралися, їли піцу, музику включали, веселилися, і постійно кликали мене в цю тусовку», – розповіла сестра.
У Влада залишились мама Ольга, тато Валерій та сестра Анна.
Історія з instagram каналу Victims of russia.
.png "Імена")
