14-річного Максима Логвиненка російські військові вбили 14 березня 2022 року біля села Гавронщина на Київщині. Хлопець із батьками намагався евакуюватися, та їхню автівку окупанти розстріляли з кулемета. Поряд із Максимом загинула його матір Валентина, а також троє людей із села Здвижівка.
Максим народився та мешкав у Києві. Добре навчався у школі. Відвідував спортзал, час до часу грав у футбол. Збирав моделі автомобілів, конструктори. Любив інтелектуальні ігри.
«Максим був комунікабельним, відкритим. Добрий, світлий хлопчик. Мав найкращого друга. Вони мешкали в одному під'їзді, разом ходили до школи, сиділи за однією партою», – розповіла тітка юнака Людмила Логвиненко.
У перший день повномасштабної війни Максим із мамою Валентиною й татом Олександром виїхали у Здвижівку Бучанського району. Та невдовзі це село захопив ворог. Сім’я вирішила евакуюватися.
Вони рушили з колоною інших авто у напрямку селища Макарів. В машину Логвиненків сіли ще троє людей зі Здвижівки. Дорогою до Макарова почався обстріл, піднялися пилюка, дим і колона розсипалася. Родичі не побачили, куди поїхали перші авто, і вирішили зупинитися в селі Гавронщина на ніч.
«Зранку вони знову спробували виїхати. Були останніми в колоні. Пізніше свідки розповіли, що російський бронетранспортер виїжджав тричі на день із рейдом по селу. Коли він порівнявся із машиною Саші і Валі, то почав без попередження обстрілювати авто з кулемета. Усі в машині, крім брата, загинули. Його контузило, поранило в око, коліно було прострелене, були осколкові поранення руки та тіла. Брат вибрався з машини, дійшов до найближчої хати і впав. Місцеві надали йому першу допомогу. Потім їм вдалося зупинити кровотечу і брат вижив», – розповіла Людмила.
Господар будинку, який прихистив Олександра, витягнув тіла вбитих із машини та закопав їх неподалік місця трагедії. Після ексгумації загиблих поховали на кладовищі.
У Максима залишилися батько, сестра та інші рідні. Тато юнака після пережитого потребує реабілітації.
Історія з instagram каналу Victims of russia.
.png "Імена")
