Кривонос Ярослава, 8 клас
вихованка Будинку дитячої та юнацької творчості Великописарівської селищної ради Сумської області
Вчитель, що надихнула на написання есе: Курило Світлана Миколаївна

Війна. Моя історія

Сьогодні кожен українець відчув на собі тягар війни та несе відповідальність за майбутнє нашої країни. Ми стикаємося з випробуваннями, які вимагають від нас великої сили, мужності й рішучості. Це не просто війна за територію, це війна за можливість існування та розвитку нашої незалежної України. Це війна за свій шлях…

Війна … Чи замислювалися ви коли-небудь над цим висловом ? Саме нам - молодим, енергійним - на долю випало страшне випробування – виборювати мирну квітучу Україну.

Дата 24 лютого 2022 року назавжди вкарбувалося у пам'ять українців. Учора ми готувалися до обласного конкурсу мистецтв, виконували домашнє завдання, сміялися та жартували.

4-та година ранку … Чути вибухи, криваво-червоне небо з боку кордону, скрегіт заліза, сльози, крики, метушня. На вулиці ніч, а від кордону – сяйво. Тато похапцем збирається на роботу, мама телефонує моїй старшій сестрі – плаче.

Почалася війна … А найстрашніше відбувалося, коли російська техніка «поповзла» вулицями нашого селище о 9-тій годині ранку, а на броні – переможно і нагло «восседали» (рос.) «освободітєлі». Вони мріяли дійти до Києва через Охтирку. Я бачила їхні обличчя, їхні посмішки … Було страшно і ми нічогісінько не розуміли. Але ми з острахом раділи, коли «братья» вночі тягли свої підбиті танки на росію.

Ми нікуди не виїхали, Ми ночували у підвалі, коли бомбардували Охтирку, коли над нашим селищем гули літаки та гелікоптери, коли на нас скидали бомби та ракети. Хоча все це триває вже другий рік. Нашу громаду обстрілюють щоденно.

Зараз я доволі часто замислююся та ловлю себе на думці : «А що означає це слово, яке його значення ?». «Війна» - вити, страждати. «Война» (рос.) - вой (рос.), волати. Мабуть, це слово має єдине значення, на якій би мові воно не звучало – страждання, біль, горе… Війна — це зло, сльози, біда, розруха, смерть рідних і близьких.

Війна навчила нас цінувати час і щасливі моменти, об'єднуватися і підтримувати один одного, відроджувати наше українське і створювати нове.

Ми намагаємося теж допомогати та наближати нашу Перемогу. Ми ріжемо тканину на сітки, малюємо малюнки, плетемо обереги; заготовляємо лікарські рослини для чаїв, виготовляємо окопні свічки. Спільна робота, взаємна підтримка та взаєморозуміння — це найголовніші ключі до перемоги.

Саме зараз, коли я пишу все це, іде обстріл. По нас «гилять» з якоїсь нової незрозумілої зброї. Здригається матінка-Земля, здається, підплигує хата, вуха закладає від потужних вибухів … І це страшно. Я уявляю, як страшно тим хлопцям та дівчатам у окопах.

Я – знаю ! Я – вірю ! Я – впевнена ! Ми обов’язково переможемо !Цю війну запам´ятають всі надовго і не буде прощення ворогу за скоєне. Бо не можна прощати все те лихо, що принесли українцям «братські народи».Розцвіте буйним цвітом наша Україна, буде нове життя – світле, мирне, яскраве ! І в тому житті не буде місце війні ! І буде у нас свій шлях – вільний, широкий, благодатний !