Війна застала мене в Каховці. З перших днів місто було окуповане. Жахливо було бачити росіян у місті. Хлібу у місті не було, бо не працювали пекарні. Люди допомагали один одному. Продукти були дуже дорогі. Під час обстрілів вимикали світло. 

Найбільше мене шокувало, що росіяни викрадали людей та катували. Багато хто просто зникав з вулиць, з власних домівок. 

Шістнадцятого квітня я з родиною виїхала з Каховки. Ми перетнули багато блокпостів. Окупанти перевіряли машину, були допити. У дітей забирали телефони. Все минулось, та ми виїхали. 

Думаю, війна ще надовго. Не видно ні кінця, ні краю. Я мрію, аби мій чоловік повернувся живий з війни.