Я зараз у місті Запоріжжі. Мені 19 років. Студент, вчуся в Мелітопольському університеті. Був три місяці під окупацією. Батьки виїхали до Запоріжжя, і я вибрався також. Американська компанія мені допомогла, вивезли у Запоріжжя.

Росіяни у нас перевіряли паспорти, з’ясовували, хто служив. Звичайно, перевіряли осіб чоловічої статі. Було страшно виїжджати - думали, що нас не випустять, але, слава Богу, випустили.

Зміна влади й російська окупація – це було найскладнішим. 

Були такі часи, що доводилося стикатися з гуманітарною кризою. А потім усе нормалізувалося. Почали агресори постачати кримську продукцію. Ціни були дуже високі, а в мене - одна стипендія.

До війни я працював на заводі в Мелітополі на токарних верстатах, зараз шукаю роботу у Запоріжжі. 

Хотілося б, щоб війна швидше скінчилася. Дуже хочеться повернутися додому. Вірю в Збройні сили і в нашу перемогу. 

Після перемоги буду працювати, будувати свою сім’ю.