Рік я прожила в окупації. Нам з чоловіком довелось тяжко, бо наш син військовий ЗСУ. Росіяни приходили з перевірками, шукали сина. Тримали під дуло автоматів, було всяке. Одного разу до мене приїхало два чоловіки. Вони ходили по будинку, все перевіряли. Навіть лазили у клітинах кролів. Було дуже багато погроз. Це було страшно. Також з чоловіком довелось пройти фільтрацію. 

Після вторгнення магазини були пустими. У мене була корова, що рятувало. Не було ліків. Я захворіла, тяжко було на чаї з малиною. Медикаменти було не дістати. 

За гроші довелось виїхати з окупованої території. Зараз з чоловіком живемо у Харкові. Чоловіку доводиться працювати, бо все дуже дорого. Я дуже хочу миру. Планую повертатись додому.