Прокинулися ми від того, що були вибухи десь далеко. Перелякані були. Цілий день повз магазин, де я працюю, проїжджали машини. Люди тікали з Херсону. У той день життя зупинилось, як то кажуть.

Через наше село пройшла техніка російська, БТРи і танки, на яких сиділи завойовники. І наступного ранку нас почали обстрілювати. О шостій ранку горіли вже три хати. А коли обстріли села припинилися, то я з дитиною і мої куми виїхали. Чоловік мій ще залишився, він переживав, допомагав нашим військовим. Вони будували оборону. Там були молоді хлопці. Дуже важкий період часу був, а потім – ще тяжчий. 

Вони виїхали 29 числа. Можна сказати, що то був останній шанс проїхати через нашу дамбу і вибратися з нашого села. Все це дуже важко. Ми приїжджаємо в село, і його обстрілюють. Ми приїхали сьогодні, і тут так голосно було! Знову пошкодили хати. 

Зробили світло на пів села - і його знову перебили. Сьогодні більш як годину обстрілювали наше село. І те, яке поруч, також обстрілюють постійно. 

Шокує нелюдяність, жорстокість із боку Росії. Шокує те, що помирають люди. Росіяни руйнують наше життя і наше майбутнє. Людям ніде жити. У нас побиті всі двори. У нас таке гарне село було, а зараз усі двори розбиті. 

Село наше дуже побите, на 95 %. Розбита школа, садочок. Орки, як їх називають, були вісім місяців у нашому селі, поки їх не вигнали 10 листопада минулого року.Ми приїжджали в наше село після того, як його звільнили. Було великою радістю зустріти своїх односельців, бачити, що люди залишилися живі і не постраждали. Хоча були такі, що раділи, а були й такі, що не дуже.

Не було зв’язку з нашими знайомими, а потім вони нам дзвонять і кажуть: «Ми вітаємо вас у нашій вільній Україні. Ми дзвонимо з Олександрівки, нас звільнили». Ми так раділи! А коли приїхали додому, то без сліз не могли дивитись на своє село. 

Наразі я мрію тільки про перемогу. Хочеться, щоб Бог допоміг нашим захисникам звільнити нашу країну від загарбників, від таких поганих сусідів. Хочеться тільки перемоги. І щоб люди не страждали, як зараз, переживаючи таке жахіття.