До війни я жила у Пологівському районі. У перший день війни до села зайшли росіяни. Два місяці я жила без хліба, бо магазини не працювали. Росіяни все пограбували. Їжі людям не вистачало. Один з командирів казав, що «ми не достойні хліба».

Ставлення до місцевих було жахливим та принизливим.

Я постійно сиділа в погребі. Коли виїжджала, було дуже страшно. Зараз я живу в Запоріжжі. Стрес долати я не навчилась, але помітила, що люди згуртувались. Зараз чекаю лише на мир та визволення всіх територій.