В перший день війни росіяни проривалися по вулиці в Охтирку. Почали стріляти. Їхали танки. Паніка почалася в людей. Ми з хлопцями старались заспокоювати, а люди все ж таки боялися. Ми ховали їх по підвалах. Налагоджували їм життя, щоб у них було світло, тепло, вода. І охороняли їх. Ми потім створили свою ТРО і відбивалися аж до 9 червня.  

Я досі в Охтирці. Ми ремонтуємо свій будинок, який постраждав. Уже поставили вікна, двері. Приводимо все до ладу, стараємося з дружиною щось робити.

Я думаю, що десь на весну війна закінчиться, тому що дуже тяжко: мало у нас зброї, щоб витурити ворога.