Мені 57 років. Я жив з дружиною в Маріуполі. Наш будинок розташований на окраїні міста з боку Бердянська. 

Коли почалася війна, ми об’єдналися з сусідами. Жили трьома сім’ями в підвалі. Ходили по воду. З гуманітарною катастрофою не зіткнулися. 

Росіяни обстрілювали нас з літаків. Багато будинків зруйновано. 14 березня ми побачили автоколони, які рухалися в бік Мелекіного. 16 березня зважилися виїхати, бо вже не мали сил жити в підвалі, та й продукти закінчувалися. 

Виїжджали на власному авто. У дорозі виникла проблема з пальним, та під Запоріжжям сусіди допомогли заправитися. 

Спочатку просто їхали туди, де безпечніше, а потім уже цілеспрямовано поїхали до одного села. 

Чекаємо на перемогу. Віримо, що вона вже близько.