Я жила у Старобільському районі. У перший день війни не могла повірити, що все це почалось. Я мирно спала. Мені зателефонували знайомі та повідомили про початок війни. Потім росіяни окупували Луганщину. Я до останнього сподівалась, що ЗСУ нас звільнять, але так не сталось. Росіяни морально почали тиснути на мене та мою родину.
Я з родиною виїжджала дуже довго. Були обшуки та допити. Зараз я живу у Дніпрі. Мої батьки і сестри залишились в окупації. Дуже за ними сумую та хочу з ними побачитись.
