У перший день війни я була вдома. Поки було тихо, я не розуміла, що почалось щось страшне. Потім почались обстріли. Світла та води не стало. Люди все порозбирали в магазинах. Продуктів у селі не було. У мене були запаси, тож все було нормально. Росіяни на горі поставили зброю та звідти стріляли по селу. Неможливо було залишатись вдома. Я виїхала до Запоріжжя, тут винаймаю квартиру. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться. Дуже хочу повернутись додому. І хоч села вже немає, все одно поїду на рідну землю.