Я пережила окупацію вдома, нікуди не виїжджаючи. З першого дня війни над моїм будинком літали ракети. Росіяни ходили по хатах та обшукували людей. Що вони шукали, я так і не зрозуміла.
Після вибуху на Каховській ГЕС у селі не було води. Дякую волонтерам за те, що привозили воду, бо ситуація була складною.
У мене троє дітей. Дві доньки виїхали за кордон, а син залишився коло мене, бо я нещодавно пережила інфаркт. Страшні події даються взнаки.
Я вірю в те, що українці витримають ці випробування. Нехай буде все добре у кожній родині.
