Росіяни почали наступати з боку Ворожби. Почали обстрілювати місто, снарядами гатили по мирних мешканцях. Мій син дуже хвилювався, але тримався. Не працювали аптеки та магазини. Були складнощі з продуктами, але у мене було господарство. 

Ми виїхали до моєї мами,  але іноді їздимо додому. Я працюю на залізниці. За кордон виїжджати не хочу, бо нікому там не потрібна. Ця війна нікому не потрібна. Мій брат воює, вже був поранений. Дуже хочу, щоб все закінчилось, а сі були живі та здорові.