24 лютого у сім’ї Ніни Миколаївни мало б бути свято – день народження її сина. Однак почалася війна, і їхній родині довелося покинути домівку
Мені 71 рік. Війна почалася на день народження мого сина, 24 лютого. Я жила у доньки в селі Мала Токмачка Оріхівського району, бо моє містечко бомбили. У селі до квітня було спокійно. Потім почалися прильоти, щоправда, далеченько, тому можна було терпіти.
А коли обстріли наблизилися, ховались, де могли. Зрештою, довелося виїжджати.
Нині я залишилася без квартири. Дякую онукові, що винайняв мені в Запоріжжі кімнату в гуртожитку. В цьому місті жили мої донька й син, але потім виїхали. Я залишилася тут з онуком. Зараз рідні пороз’їжджалися по всьому світу.
Швидше б війна закінчилася і був мир на землі. Дуже хочу, щоб всі мої діти були поряд зі мною.