Олійник Маргарита
Волинський науковий ліцей Волинської обласної ради
Вчитель, що надихнув на написання есе: Кратік Надія Вікторівна

Чому бути українкою - це моя суперсила?

Україно, ти моя молитва…
В. Симоненко, «Україно, п’ю твої зіниці»

Чи знаєте ви, як називається найкраща у світі країна, яку Бог щедро нагородив невимовною красою, мальовничою природою, найродючішими ґрунтами, подарував щастя жити в ній мені та моїм землякам – людям щирим, високодуховним, працьовитим? Авжеж, це Україна – земля, уславлена в легендах та літописах, оспівана кращими митцями. Щоб описати красу й неповторність своєї Батьківщини, Бог подарував українцям наймелодійнішу мову, вклавши її в уста таких талановитих поетів, як Василь Симоненко, Василь Стус, Ліна Костенко:

Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, –
оці степи, це небо, ці ліси, …
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори (Л. Костенко)

Пишаюся тим, що я українка, бо щодня причащаюся невичерпною енергією, спілкуючись рідною мовою, слухаючи чарівні народні пісні, дихаючи на повні груди повітрям, настояним на п’янких медах та травах, у якому витає дух звитяги дідів та прадідів. Ось чому рідна земля дає мені стільки сили та наснаги.

Усім наділив Всевишній Україну: і вроду подарував, і розкішні мовні шати, і природних багатств не пошкодував. Лишень долю послав нелегку: споконвіку зазіхали чужинці на її чесноти. Мої ж волелюбні й незламні земляки мужньо захищали святе право жити на своїй, Богом даній землі.

Воля, гідність, незалежність. Ці слова вже давно стали для українців священними. Моя Батьківщина – нація непоборних. Вільними людьми були славні запорізькі козаки, нескореними – воїни ОУН та УПА. Борцями за свободу та гідність українців є герої нашого часу – хоробрі й відчайдушні учасники Революції гідності. Тримаючи в руках лише дерев'яні щити, з полум’яними гаслами, вони мужньо протистояли до зубів озброєним «беркутівцям». Це про них писав Тарас Шевченко: «Огонь запеклих не пече». Сьогодні ж укотре ідеали свободи кращі сини й доньки моєї землі відстоюють на полі бою, кладучи на вівтар волі найдорожче – власні життя.

Уся наша багатовікова історія є прикладом того, як українців намагалися поневолити, русифікувати, полонізувати, зламати національний дух. Нікому це не вдавалося й не вдасться, адже ми, Тарасові нащадки, пам’ятаємо найважливіші постулати свого духовного батька:

В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.

Безмежно пишаюся тим, що живу на землі, яка подарувала світові геніального Кобзаря. Його настанови стали тим джерелом, з якого ми черпаємо наснагу. Сила моєї нації також у розумінні історичної правди, вірі в Бога, відсутності комплексу меншовартості, потужній енергетиці української землі, безмежній любові до неї та у величі духу наших предків, що робить українців непереможними.

Нехай тремтять вороги, до яких звертався поет Василь Симоненко:

Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його волячих жилах
Козацька кров клекоче і гуде!

Чи змогла б я жити на чужині? Безперечно, ні. Людина, позбавлена Батьківщини, не живе, а животіє. Вона нагадує птаха з перебитим крилом, який не може літати; кволе дерево зі слабким корінням, яке не живлять цілющі соки рідної землі. Вона є чужинцем у власній хаті, невільником, рабом. Попри війну, я не полишила рідної домівки. Продовжую навчання в ліцеї, разом з однолітками гідно тримаю освітній стрій, охоче долучаюся до волонтерських ініціатив. Власним прикладом ці славні сини й доньки України навчають нас бути кращими, тому в мене з’явився стимул удосконалюватися, перемагати, щоб продемонструвати героям, що їхні старання немарні. Усі свої здобутки в конкурсах та олімпіадах я присвячую їм – воїнам світла й добра. Немає більшої честі й щастя, ніж бути часточкою великого українського народу.

Відлунають бої. Доблесні захисники повернуться додому з Перемогою. Разом з ними ми загоїмо рани і відновимо Україну. На місці згарищ та руїн заколосяться безмежні лани золотої пшениці, виростуть нові парки, будуть зведені нові оселі, у яких лунатиме веселий дитячий сміх. Ми збудуємо щасливе життя у відродженій неньці Україні. Світле й безхмарне, яким бачив його Великий Кобзар:

І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.