Мені 64 роки. Живемо у Запоріжжі. Я працюю в дитячому садку. Перший ранок був страшний, бо над нами летіли літаки.
Траплялися періоди, коли нам вимикали світло на чотири чи на шість годин. А у мами в Гуляйпільському районі з 2 березня ні води, ні світла не було.
У неї постраждала хата, згоріло все. Ми самі не бачили, нам розповіли люди й скинули фотографію. Ми були шоковані.
Чимало знайомих залишилися без роботи, без житла. Багато хто переїхав у Запоріжжя. Багато хто зі знайомих пішов воювати.
Віримо, що скоро буде перемога, і ми будемо її святкувати.
