Гаркуша Ангеліна, ВСП «РТФК НУВГП», група ОФ-1

Викладач, що надихнув на написання есе - Хронюк Світлана Миколаївна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Мій шлях Раніше я була простою дівчиною, яка думала, що життя чудове. Але…прийшла клята війна, і з того дня моє життя дуже змінилося…

Ранок 24 лютого 2022 року я запам’ятала на все життя. Він розпочався з того, що я почула плач мами, за всі роки я побачила вперше, що мама розривається від сліз.

На душі було щось таке незрозуміле і болісне. Телевізор був включений, я побачила, що відбувається в світі. Це найгірший день в моєму житті, він став початком боротьби за виживання. В перші дні війни люди скуповували все в магазинах, на полицях зовсім нічого не було, повітряні тривоги не закінчувалися.

Народ був в неймовірній паніці, постійний стрес та нерви. Кожного дня помирали сотні людей.

Матері плакали за своїми синами, а жінки - за чоловіками, безліч дітей залишились без батьків. За період війни народилося багато дітей, матері змушені були народжували їх навіть у підвалах. Кожен день приносив для військових і людей неймовірні випробування, з якими справлялись найсильніші.

Щодня люди потроху звикали до цього тяжкого стану і навчилися з цим жити. З кожною надією та силою українці намагалися подолати цей тяжкий час.

Мої батьки, родичі та друзі були для мене опорою і завдяки їм я не впала у відчай. Намагалась підтримувати батьків теж, адже було нелегко. Саме вони мені допомагали, підбадьорювали, надихали мене на подальші мої дії.

Колишні мрії про щасливе життя здавалися неможливими, тому я взяла себе в руки та намагалася допомагати військовим.

Я з батьками, як і мільйони наших співвітчизників, збирали їжу, теплі речі та необхідні ліки військовим. Ми й досі допомагаємо, чим можемо. Але страшний біль від початку війни й досі живе в моєму серці, бо вона далі продовжується…

Мій шлях ці 1000 днів війни був для мене найбільшим випробуванням. Від щирого серця щодня дякую кожному військовому, що ціною власного життя береже наші.

Мільйони людей зараз на передовій, які тримають оборону нашої квітучої України. Сподіваюсь, що одного дня ця проклята війна закінчиться, розпочнеться нове життя. Україна зацвіте новим життям. Весь народ, змучений війною, чекає її закінчення! В серцях українців живе віра та надія на краще. Наша сила в єдності та згуртованості!