Коли почалася війна, я навчався у вузі. Дізнався страшну новину від друзів зранку. Спочатку не повірив, потім читав новини у Телеграмі. Не можу описати свої емоції - до останнього не вірив. 

З Дружківки я не виїжджав, весь час залишався вдома. Через війну жити стало складніше, але в цілому ми справляємося. Зараз закінчив навчання, влаштувався на роботу. 

З водою, їжею та медикаментами все було добре. Влітку 2022 року Донецька область через атаки росіян залишилася без газу – в цьому була проблема. Але зараз все відбудували, все працює.

Найбільше шокує, коли прилітають ракети. Вони влучають зазвичай у цивільні об’єкти. 

Спочатку всі рідні були вдома, а потім дехто виїхав. Спілкуємося тільки по телефону. На початку війни було тяжко психологічно, а зараз вже більш-менш.

Найзаповітніше бажання - щоб війна закінчилася, і жертв було якомога менше.