Я жив у Запоріжжі. З перших днів війни там були обстріли. Мене шокували перші прильоти, бо жив біля вокзалу. Потім ракети влучали в магазини. Це було страшно. 

У жовтні стався масований обстріл. Я з родиною виїхав до Чигирина, тут є батьківська хата. Умови добрі, бо тепло та є вода. У місті не відчувається, що є війна. 

Мої онуки навчаються у школі. Я з дружиною допомагаю ЗСУ, плету сітки. Мрію про мирне небо та повернення додому. Бажаю здоров’я ЗСУ та перемоги.