Після початку війни я опинилась окупації. Росіяни постійно перевіряли людей, багатьох переслідували. Морально дуже важко було там знаходитись. Мене примушували працювати на росіян. Я була директором школи. Постійно відмовлялась. Перевзулись за одну хвилину я не змогла. Ракетні обстріли я переживала з сусідами. В окупації не було свободи й волі. Багато моїх знайомих змінилось. 

Я не очікувала таких подій. Не думала, що все затягнеться так надовго. Мій чоловік військовий, тому  вирішила виїжджати. Дісталась вільної землі та дуже зраділа. Зараз живу в Харкові. Намагаюсь допомагати ЗСУ, чим можу. Мене вражає, що українці своїх підтримують. Я сподіваюсь, що після закінчення війни всі повернуться до рідних домівок.