Війна мне застала вдома у Краматорську. Обстріли були на аеродромі. Місто поступово обстрілювали сильніше. Росіяни розбили всі заводи, у місті багато руйнувань. Біля мого будинку прилетіла ракета. На моєму балконі вилетіли вікна. Мені було страшно, бо на той момент я була вдома. На дивлячись на небезпеку, я не виїжджаю. А ось мої діти вже залишили рідний дім у Волноваському районі. Залишились без житла і переїхали до Дніпра. 

Зараз я сподіваюсь на мир. Хочу, аби війна закінчилась якнайшвидше.