До війни життя було добрим і спокійним. Але все змінилося раптово. Прийшли російські війська, окупували область, і життя стало нестерпним.

На вулицях з’явилися озброєні солдати, серед них були буряти. Вони ходили з автоматами, прийшли на нашу землю, без дозволу, без жалю. Було страшно навіть вийти з дому. Я не знала, що робити, куди подітися. Зрештою я вирішила виїхати. Сіла в машину й вирушила в дорогу до Одеси. Шлях був довгим.

Коли я зупинилась поснідати, почався обстріл. Довелось звідти тікати. Кожен кілометр здавався випробуванням.

Зараз я в Одесі. Найбільше хочу миру. Хочу, щоб люди могли жити спокійно, як раніше, без страху й окупантів на своїй землі.