У перший день війни було дуже страшно. Потім почали літати літаки, бомбили місто. Прильоти були по будинках, гинули маленькі діти. Не було води, світла й газу, але надавали гуманітарну допомогу. У мене була маленька дитина, тож мені навіть привозили памперси. 

Мені з дітьми виїхати допомогли знайомі. Я встигла взяти все необхідне. На блокпостах нас не затримували. Доїхали до села, там нас прийняли добрі люди. Зараз я живу в Дніпрі та знімаю квартиру. Чекаю миру щодня.